Ліхтарики в пластиковому корпусі

Пластик

— ліхтарі, в конструкції яких використаний пластик; найчастіше це єдиний матеріал корпуса, проте випускаються також моделі, де пластик поєднується з металом.

Сам по собі даний матеріал має невисоку вартість, відносно невелику вагу і слабку теплопровідність. Останнє робить його придатним для низьких температур (зокрема, пластиковий ліхтар менше «холодить» руку при утриманні). З іншого боку, за показниками міцності він програє металу, та й на дотик при звичайній температурі менш приємний. Як наслідок, в чистому вигляді пластик зустрічається переважно серед ліхтарів, створених в розрахунку на максимальне зниження ваги – зокрема, налобниках і туристичних пристроях (див. «Тип»).

Що стосується поєднання металу з пластиком, то це досить рідкісний варіант, застосовуваний переважно в налобних ліхтарях (або моделях, що допускають такий варіант застосування, крім інших). У таких пристроях з металу зазвичай виготовляється як мінімум частина ліхтаря, що включає лампу і оптику, а нерідко — і вся «голова»; інші тверді деталі (платформа для кріплення до ременів, пряжки на ременях тощо) робляться пластиковими. Інший, більше рідкісний варіант – моделі для традиційного перенесення в руках («компакти», світильники, туристичні тощо); в них металевими робляться найбільш важливі деталі, що потребують високої міцності і надійності, а інша частина конструкції виконується з пластика.

У будь-якому разі поєднання двох видів матеріалів дає змогу досягти більшої міцності, ніж в суцільнопластикових корпусах, при меншій вазі і вартості, ніж у суцільнометалевих. З іншого боку, подібні компромісні варіанти на практиці рідко виявляються оптимальним вибором, з низки причин; саме тому вони зустрічаються порівняно рідко.