Мангали й барбекю: характеристики, типи, види

— Мангал. Спочатку так називали пристосування для готування шашлику і інших різних страв на шампурах. Класичний мангал являє собою жаровню у вигляді прямокутної металевої коробки; на дні знаходяться вугілля, а стінки використовуються як підставки для шампурів. Конкретно ж у цю категорію входять три різновиди мангалів. Перша — це моделі стаціонарної або розкладний конструкції (див. «Конструкція»), не розраховані на часте перенесення з місця на місце. Такий мангал можна без особливих труднощів донести до місця постійного розташування, але для регулярних подорожей він підходить погано. З переваг можна відзначити те, що подібні пристосування можуть бути досить великими і вміщати велику кількість шампурів за один раз. Це може знадобитися, наприклад, в кафе або ресторані, де шашлики планується готувати часто і багато, так і для двору приватного будинку такий мангал може виявитися оптимальним вибором. Інша різновид класичних мангалів — розбірні (див. там же). Вони добре підійдуть для ситуацій, коли мангал потрібен лише «епізодично» — наприклад, виїздів на дачу або на пікнік. Відмінністю таких конструкцій від описаних нижче похідних мангалів є те, що навіть в розібраному вигляді вони досить важкі і громіздкі, через що слабо підходять для перенесення «на собі». Ідеальний варіант транспортування такої моделі — перевезення в машині. Третій вид мангалів — стаціонарні пристрої прямокутної форми, зовні схожі на «класику», однак розраховані не стільки на...шампури, скільки на решітку. Від традиційних грилів, барбекю (див. нижче) вони відрізняються насамперед розмірами цієї решітки, в той же час можливість застосування шампурів в таких моделях може взагалі не передбачатися.

— Похідний мангал. Різновид мангалів (див. вище), створена в розрахунку на зручність використання в піших «вилазки» на природу. Відмінною особливістю більшості подібних моделей є відсутність власної жаровні: по суті, «мангал» являє собою два П-подібні підставки для шампурів, що встановлюються прямо в землю по обидві сторони від багаття (зустрічаються і більш складні конструкції — складні і розбірні — але вкрай рідко). Такий мангал легкий, компактний і не створює труднощів у транспортуванні. Правда, готування на такому пристосуванні дещо складніше, ніж на класичній моделі з коробкою-жаровнею: потрібно встановити підставки на строго певній відстані, що відповідає довжині шампурів, а також уважно стежити за розміром купи вугілля. З іншого боку, такий формат використання має і деякі переваги: мангал можна налаштувати абсолютно під будь-яку довжину шампурів.

Гриль-барбекю. Пристосування для смаження м'яса та інших продуктів на решітці. Такий спосіб приготування дуже поширений у США — фактично, є альтернативою американській шашлику, а з недавніх пір набуває популярності і на постоветском просторі. Одним з переваг грилів, барбекю є те, що вони дозволяють обійтися без нанизування продуктів на шампури; це робить їжу простіше в приготуванні і дозволяє готувати більше різноманітних страв. При цьому багато грилі-барбекю допускають роботу і в ролі мангала для шампурів, однак це не є їх основним призначенням.

— Коптильница. Пристосування, призначене, згідно з назвою, для обробки різних продуктів (в першу чергу м'яса і риби) копченням. Відмінною рисою коптильниц є наявність кришки, яка забезпечує необхідну концентрацію диму в процесі приготування.

Варто зазначити, що ці типи можуть поєднуватися в одному пристрої: приміром, мангал може комплектуватися гратами, що дозволяє застосовувати його в якості гриля, барбекю, пересувний гриль (див. «Конструкція») — закритою камерою для копчення тощо

Тип пального, необхідний для роботи мангала або іншого пристосування.

— Тверде паливо. Традиційний, найбільш поширений і звичний багатьом варіант у вигляді дров чи вугілля. Подібні пристосування надзвичайно прості по конструкції і недорогі, оскільки не вимагають складних систем подачі палива; а саме паливо дешево і доступно — практично в будь-якому лісі можна набрати досить сухих гілок. Головним недоліком цього варіанту можна назвати складність в управлінні процесом: наприклад, при використанні дров потрібно чекати, поки вони прогорять до вугілля, а змінювати інтенсивність нагріву надзвичайно важко. Крім того, застосовувати твердопаливні моделі можна лише на відкритому повітрі або в спеціалізованих приміщеннях з потужною витяжкою — інакше дим може створити серйозні незручності і навіть виявитися небезпечним.

— Газ. Основною перевагою газових мангалів і грилів є зручність у використанні: пальник виходить на режим практично моментально, змінювати інтенсивність нагріву можна простим поворотом ручки, а багато компактні моделі цього типу можна застосовувати навіть у приміщеннях. Водночас саме паливо коштує дорожче, ніж тверде, а при виїзді на природу доведеться потурбуватися про його запасом — на відміну від дров, газ просто так далеко від цивілізації не знайти. Крім того, газ не забезпечує характерного «димного» присмаку, який дають дрова — але цей момент є критичним лише для коптильниц (д...ив. «Тип»), в інших випадках ситуацію при бажанні можна виправити харчовими добавками типу «рідкого диму». А ось з однозначних недоліків можна відзначити більш складну конструкцію, ніж у твердопаливних — і, відповідно, більш високу ціну.

— Електрика. Ще один різновид нагрівачів, непридатна для виходів на природу, зате дуже зручна для використання у власному дворі чи в іншому місці «поблизу від цивілізації». Такий формат застосування пов'язаний з тим, що електронагрівачі вимагають досить високої потужності живлення — її без проблем забезпечує звичайна побутова розетка, однак на природі, при відсутності розеток підключити пристрій можна хіба що до портативного генератора (а на практиці простіше взяти з собою класичну жаровню на твердому паливі). Якщо ж відповідне живлення є, електричні мангали та грилі виходять багато в чому навіть зручніше газових. Так, за рахунок відсутності газового балона вони легше і компактніше, а за рахунок загальної специфіки електрики — безпечніше у використанні, і в підключенні. Правда, багато хто вважає, що за відсутності полум'я на електричному грилі неможливо домогтися такого ж смаку продуктів, як на газовому; однак це багато в чому справа особистих уподобань. Також електрика сама по собі не забезпечує «димного» присмаку, характерного для готування на вугіллі — але, знову ж таки, цей момент можна виправити за рахунок харчових добавок. Загалом даний варіант грилів і мангалів не отримав особливого поширення перш за все через залежності від електромереж і слабкою придатності до виїздів.

— Розбірна. У дану категорію віднесені мангали та інші пристосування, які для транспортування розбираються на окремі частини — відповідно, при установці в робоче положення ці частини треба зібрати назад. Вони менш зручні в розбиранні та складанні, ніж складні, проте значно компактніше.

— Складана. До складних відносять пристосування, конструкція яких при згортанні в похідне положення не розбирається на частини, а складається. Однак може містити і знімні деталі, але сама конструкція саме складана. Конкретна компонування подібних моделей може бути різною: підставка у вигляді літери Х, у верхню частину якої ставиться коробка для вугілля (або сама конструкція відіграє роль такої коробки), валізка, раскрываемый і встановлений на підставку, і т. п.

— Стаціонарна. Стаціонарна конструкція не передбачає розбирання і розрахована на «домашній» формат використання. З іншого боку, відсутність обмежень щодо портативності дозволило зробити такі моделі досить прогресивними: вони можуть мати велику висоту, що позбавить користувача від необхідності нахилятися, високу потужність і місткість, велика кількість додаткових можливостей. А багато моделей мають пару коліс, що дозволяють перевозити мангал, скажімо, з сараю на «польову кухню».

— Вбудована. Мангали та грилі-барбекю з вбудованої конструкцією призначені для монтажу в к...ухонний гарнітур, стільницю або на відповідну «візок», де виріб буде використовуватися постійно, без можливості транспортування. Переважна більшість моделей цього типу призначені для підключення до газу чи електрики і не потребують використання якого-небудь твердого палива. Подібний виріб може послужити хорошим вибором для оснащення стаціонарної зони барбекю на задньому дворі приватного будинку.

Кількість «посадкових місць» під окремі шампури, передбачене в конструкції мангалу. Даний параметр вказується тільки для тих моделей, які мають характерні виїмки для розміщення шампурів; якщо такі виїмки відсутні, то фактична місткість буде прямо залежати від розмірів мангала (див. нижче). Загалом зустрічаються як мангали на 6 шампурів і менше, так і більш місткі мангали на 8 шампурів, на 10 шампурів і для комерційного використання на більше число «посадкових місць».

Кількість окремих пальників або конфорок в мангалі (точніше, грилі-барбекю — див. «Тип»), що працює на газу.

Наявність декількох пальників дає додаткові можливості щодо регулювання нагріву. Приміром, якщо зайнята не вся робоча поверхня, частина пальників можна не включати, економлячи газ; виставивши різну інтенсивність нагріву, можна смажити одночасно різні продукти і т. п. Чим більше пальників — тим, зазвичай, простіше таке регулювання і вище ціна гриля.

Додаткова пальник, розташована збоку від жарочної поверхні. На ній зручно підігрівати їжу, кип'ятити воду, готувати деякі продукти, поки зайнята основна жарильна поверхня. Часто бічний пальник вмонтована в підставку для продуктів. Вона зазвичай має захисну кришку і в закритому вигляді служить підставкою для продуктів.

Додаткове оснащення функції, передбачені в конструкції чи комплекті поставки пристосування.

— Шампури в комплекті. Наявність в комплекті шампурів позбавить Вас від необхідності купувати їх самостійно. Крім того, «рідні» шампури, зазвичай, оптимально підходять під розмір мангала, а їх кількість в більшості випадків відповідає місткості (див. вище) — хоча бувають і винятки (наприклад, варіанти з запасними шампурами).

— Решітка. Решітка використовується в грилях-барбекю і коптильницах (див. «Тип»); підібрати таке пристосування за розміром складніше, ніж шампури, тому цілком має сенс купувати модель, спочатку укомплектовану решіткою — це позбавить Вас від зайвих клопотів.

— Кришка. Наявність кришки в комплекті поставки. Кришка використовується при копченні, а також у деяких рецептах приготування на грилі, і поставляється разом з моделями відповідних типів (див. вище).

— Термометр. Термометр зазвичай встановлюється в моделі, оснащені кришкою (див. вище): він дозволяє контролювати умови в робочій камері, не відкриваючи зайвий раз кришку і не порушуючи режим приготування.

— Автовертел. Вертел являє собою пристосування у вигляді обертового металевого штиря (або декількох штирів), на який нанизуються готуються продукти. За...рахунок повороту вертіла забезпечується їх рівномірна обробка прогрів. Автовертел відрізняється тим, що обертання здійснюється автоматично, за рахунок приводу від електродвигуна; це зручніше і надійніше, ніж обертання вручну, однак для роботи потрібно джерело живлення, так і коштують такі моделі недешево. Зазвичай, цю особливість мають моделі з функціями коптильницы (див. «Тип»).

— Електропідпал. Система, що забезпечує розпал газу у відповідних моделях (див. «Паливо») за рахунок електричної іскри. Головна зручність електропідпалу полягає в тому, що він позбавляє від необхідності використовувати сірники, запальнички та інші зовнішні джерела вогню. При цьому в багатьох моделях ця функція працює без зовнішніх джерел електроенергії — за рахунок п'єзоелемента, який виробляє струм при натисканні кнопки.

— Підставка для продуктів. Наявність додаткової поверхні для розміщення продуктів як інгредієнтів для смаження/копчення, так і вже готових страв, знятих з жару. Такі поверхні найчастіше розміщуються на рівні жаровні, але є й інші варіанти — наприклад, в нижній частині конструкції. Кількість, розміри і форма підставок можуть бути різними — в невеликих переносних і складних моделях вони зазвичай невеликі, а от у стаціонарних (див. «Конструкція») можуть навіть грати роль кухонного столу.

— Місце для дров/балона. Наявність в конструкції спеціального місця для розміщення твердого палива або газового балона (в залежності від джерела нагрівання, див. «Паливо (джерело)»). Зазвичай, таке місце являє собою додаткову поличку або лоток в нижній частині гриля, куди можна скласти заготовлені дрова/вугілля або поставити невеликий балон з газом. Таке пристосування робить всю конструкцію більш акуратною, компактною, а в деяких сенсі — ще й більш безпечною (усувається ризик спіткнутися про купу дров або ємність з газом). Також, у випадку твердого палива, окрема підставка буде корисна в мокру погоду — щоб дрова/вугілля не відсиріли від лежання на землі.

— Димохідна труба. Труба підвищує ефективність видалення продуктів горіння з робочої камери за рахунок створення тяги. Зрозуміло, встановлювати її має сенс тільки в моделі, оснащені кришкою (див. вище).

— Система очищення днища від золи. Наявність в конструкції допоміжних пристосувань, що полегшують очищення днища жаровні від золи — наприклад, знімного піддону. Ця функція особливо важлива для масивних пристроїв, в першу чергу пересувних (див. вище): вони зазвичай не дозволяють перевернути жаровню, а вичищати золу з незнімного короба — справа досить клопітка.

— Колеса для транспортування. Даний елемент конструкції зустрічається лише в пересувних пристосуваннях (див. «Конструкція») — інші варіанти можна без особливих проблем переносити в руках (принаймні, в складеному вигляді). Моделі з колесами зазвичай мають 4 точки опори — 2 на колеса і 2 на нерухомі ніжки. Завдяки цьому під час використання вся конструкція надійно стоїть на землі і ризик її зміщення мінімальний, а для переміщення досить підняти той край, на якому знаходяться ніжки — це набагато легше, ніж переносити пристосування на вазі.

— Навіс. Наявність в конструкції навісу — іншими словами, власного даху, здатної до деякої міри захистити працюючого за жаровнею людини від сонця або дощу. Ця деталь помітно збільшує розміри і вага всього пристосування, при цьому не є предметом «першої необхідності» — а тому зустрічається рідко, в основному в дизайнерських моделях стаціонарного типу (див. «Конструкція»).

— Додаткова робоча поверхня. Зона нагріву мангалу може мати кілька ярусів. Допоміжна робоча поверхня дозволяє розігрівати їжу — це зручно під час готування на основний жаровні. Зазвичай додаткова робоча поверхня представлена решіткою, яка розташовується на висоті 10-20 см від основної жаровні.

Номінальна потужність, споживана електричним грилем/мангалом (див. «Паливо (джерело)») при роботі. Зазвичай, в характеристиках вказується найбільша потужність, що досягається на максимальному режимі нагрівача.

З даним параметром пов'язані три основних моменти: теплова потужність нагрівача, споживання електрики і особливості підключення.

Загалом чим потужніший нагрівач — тим більшу температуру та/або інтенсивність нагріву він може видати. Однак фактичні можливості пристрою залежать не тільки від потужності нагрівача, але і від площі поверхні, на яку розподіляється видається їм тепло. Як наслідок, більшим мангалів/грилям потрібно більше енергії, і в них використовуються більш потужні нагрівачі. При цьому виробник підбирає робочі характеристики таким чином, щоб забезпечити достатню ефективність при роботі за прямим призначенням. Тому з точки зору ефективності нагріву на споживану потужність можна не звертати особливої уваги.

Зі свого боку, загальне споживання енергії впливає на розмір рахунків за електрику, а також на вимоги до підключення. Втім, більшість сучасних електричних грилів і мангалів споживають не більш 2,5 кВт — з таким навантаженням цілком може впоратися звичайна побутова розетка з більш-менш якісної проводкою.

Можливість складання мангала або іншого пристосування (див. «Тип») в компактну конструкцію з ручкою, схожу на валізу й переноситься аналогічним способом. Особливості складання такого можуть бути різними: одні моделі в закритому вигляді самі по собі схожі на валізу, в інших цю роль грає чохол, куди поміщаються складові частини після розбирання.

Наявність чохла в комплекті поставки мангала або іншого пристосування (див. «Тип»). Чохол робить транспортування більш зручною: він захищає конструкцію від небажаного контакту з оточуючими предметами (і, відповідно, забруднень і пошкоджень — насамперед цих предметів), а також дозволяє тримати разом всі знімні частини, знижуючи ризик втрат. Зрозуміло, для будь-якої моделі можна виготовити імпровізований чохол, але це пов'язано з певними клопотами; крім того, комплектний зазвичай зручніше.

У цьому разі мається на увазі форма основний жаровні — саме вона багато в чому визначає особливості застосування тієї чи іншої моделі.

— Прямокутна. Досить універсальний варіант, що зустрічається у всіх типах пристроїв (див. «Тип»); крім того, для мангалів він є практично єдиним — саме на прямокутній жаровні найзручніше розміщувати шампури.

— Кругла. Кругла форма вважається класичною для грилів, барбекю (див. «Тип»), але в моделях без цієї функції практично не зустрічається.

— Квадратна. Незважаючи на зовнішню схожість з прямокутної, з практичної сторони така форма все ж ближче до круглої — основною сферою її застосування є грилі-барбекю (див. «Тип»), хоча зустрічаються і квадратні коптильницы. При цьому квадратна форма забезпечує велику корисну площу жаровні, ніж кругла аналогічних розмірів (з діаметром, рівним стороні квадрата), а на зручність транспортування ця особливість практично не позначається. В іншому ж вибір між круглої і квадратної жаровнею пов'язаний швидше з особистими уподобаннями кожного користувача, ніж з будь-якої практичної різницею між цими варіантами.

— Овальна. По суті — різновид описаної вище круглої форми, що не має значних відмінностей ні за застосування (грилі), ні навіть за зовнішнім виглядом. Втім, серед овальних моделей зустрічаються досить компактні пристрої з кришкою невеликої висоти, при перенесенні...складані зразок мушлі.

Товщина стінки жаровні. Чим товще метал, який використовується в конструкції — чим вона довговічніша, тим менше ймовірність, що стінка з часом прогорить і пристосування вийде з ладу. З іншого боку, товстий матеріал і важить більше; тому вибирати по даному параметру варто з урахуванням того, що для Вас важливіше — надійність при інтенсивному використанні або зручність в перенесенні. Так, моделі з товщиною стінки до 1 мм зазвичай розраховані на нечасті «вилазки» на природу, матеріал в 1 – 2 мм дозволяє застосовувати мангал досить регулярно, а варіанти на 2 – 3 мм цілком підійдуть для щоденного використання і зможуть прослужити досить довго — головне, щоб якість збірки також було належним.

Розміри жаровні, розгорнутої в робоче положення. Вимірюються вони по верхньому краю і вказується для моделей квадратної і прямокутної форми (див. вище). При цьому в останньому випадку за ширину вважається менша сторона прямокутника — тобто та, вздовж якої в мангалі зазвичай розташовуються шампури.

Від розмірів залежить загальна робоча площа і, як наслідок — місткість жаровні. А в мангалах ширина визначає ще і мінімальну довжину шампурів, сумісних з цією конструкцією — вона повинна бути хоча б на 10 – 12 см більше ширини мангалу, інакше використовувати шампура буде незручно, а то й взагалі неможливо.

Висота мангалу або іншого пристосування (див. «Тип»), розгорнутого в робоче положення. Зазвичай вимірюється за рівнем розташування шампурів або грати, тому висота всієї конструкції може бути більше; втім, це не стосується моделей з кришкою — там мова йде саме про загальній висоті.