Бренд Victorinox — це всесвітньо відомі швейцарські армійські ножі, відрізняються високою якістю і функціональністю. Першопочатково створені для армійських потреб, вони в підсумку стали застосовуватися для найрізноманітніших цілей, а також перетворилися на відмінний сувенір. Залежно від моделі, такий ніж може мати від 8 до декількох десятків різних функцій, які можуть бути затребувані як в побуті, так і в польових умовах — для туризму і подорожей.
Компанія розпочала Свою діяльність ще в 1884 році з виробництва ножів. У 1891 році її засновнику Карлу Ельзенеру вдалося досягти замовлення на виробництво ножів для армійських потреб і досить довгий час Victorinox (втім, цей бренд з'явився пізніше) була єдиною компанією, що виготовляла таку продукцію для швейцарських військових (потім в 1908 році половина замовлень була передана до іншої швейцарської компанії — Wenger).
Назва Victorinox з'явилося в 1909 році, воно було засноване з двох слів — Victoria (так звали матір Ельзенера) і Inoxydable («нержавіючий»). Останнім підкреслювався той факт, що ножі компанії створюються з використанням нержавіючої сталі, яка в ті роки ще не отримала широкого розповсюдження. Тоді ж з'явився і логотип компанії — хрест на щиті.
З найперших днів свого існування компанія приділяла багато уваги якості продукції. І дійсно, ножі Victorinox славляться своєю надійністю. Втім, як і будь-яка інша продукція з Швейцарії.
Починаючи з 1989 року асортимент продукції став поступово розширюватися. Першопочатково компанія налагодила випуск наручних годинників, потім пішли валізи та кухонні ножі. Подібний крок виявився вимушеним заходом. Річ у тім, що у зв'язку з посиленням норм безпеки ножі Victorinox заборонили перевозити в ручній поклажі в літаках. Це негативно позначилося на популярності такої продукції, яку до цього активно використовували в поїздках туристи.
Починаючи з 2005 року компанія Victorinox володіє також і брендом Wenger. Свого єдиного конкурента вона придбала після того, як справи у останнього пішли не дуже добре. Цікаво, що покупка була здійснена по тій причині, що Victorinox побоювалася переходу Wenger до азіатських виробників. Це могло б вкрай негативно позначитися на якості продукції, що підірвало б довіру до виняткової надійності швейцарських ножів. Допустити такого швейцарці просто не могли.
