У загальному каталозі накопичувальних водонагрівачів ви можете скористатися зручним фільтром за різними параметрами підбору. Стосовно їх резервуарів можна задати не тільки місткість або форму, але й деякі інші важливі критерії, включаючи внутрішнє покриття та гарантію на бак. Але давайте про все по порядку.

Вимоги до бака бойлера: механічна міцність, захист від корозії, гігієнічність

Здається, що резервуар накопичувальних водонагрівачів має бути просто герметичним і не протікати. Але насправді вимог більше, адже бак у режимі нон-стоп знаходиться у досить складних умовах.

Наприклад, рідина всередину подається під високим тиском, тобто стінки повинні витримувати цей вплив і не деформуватися. Одночасно з цим циклічні перепади температур неминуче призводять до змін геометрії бака. Так, при нагріванні відбувається розширення, а при охолодженні води – звуження. Інженери ці явища називають своєрідним «диханням». Так, йдеться про частки міліметрів, але подібні процеси постійно повторюються, а конструкція приладу має бути такою, щоб витримувати ці зміни і не втратити початкових експлуатаційних властивостей.

Відмінну механічну стійкість бакам, готовність витримати багаторазові цикли розширення та звуження забезпечує застосування металу. Але у зв'язку з цим виникає друга вимога до резервуару бойлера – це стійкість до корозії. Постійний контакт з водою загрожує металу утворенням іржі. Якщо цей фактор не враховувати, то герметичний бак досить швидко почне руйнуватися зсередини і дасть течу. Не кажучи вже про появу характерного запаху води.

Головна загроза для бака бойлера – корозійні процеси.

Третій момент, про який іноді забувають користувачі – це те, для чого застосовується вода з бойлера. Насамперед — для гігієнічних процедур та миття посуду. Відповідно матеріали виготовлення бака повинні допускати контакт з харчовими продуктами, не впливати на склад води, а також не містити шкідливих або потенційно небезпечних речовин.

З чого робляться баки бойлерів: найчастіше метал, але винятки можливі

У переважній більшості випадків резервуари накопичувальних водонагрівачів виготовляють з металу, а точніше зі сталі. Може використовуватися або нержавіюча сталь, або комбінація звичайного (вуглецевого) сплаву з додатковим захисним покриттям.

У поодиноких випадках може застосовуватися пластик. Цей матеріал дешевий, не боїться корозійних процесів і зазвичай не впливає на склад води. Але полімерний бак поступається металу в аспекті міцності та довговічності, у зв'язку з чим зустрічається все рідше, а вибирати бойлери з ним рекомендується хіба що для систем з малим тиском води (припустимо, у приватному домогосподарстві або на дачі).

У проточних водонагрівачах замість сталі може застосовуватись мідь, з якої виконують весь внутрішній контур подачі води. Для бака такий метал не підходить, адже він зробив би прилад дуже важким, а також прискорив би корозійні процеси в системі водопостачання, негативно впливаючи, наприклад, на змішувачі з алюмінію або чавунні труби.

Перед покупкою бойлера так чи інакше доведеться вибирати між нержавіючою сталлю чи металом із додатковими захисними покриттями. Решта — це скоріше рідкісні винятки з правил.

Проточні водонагрівачі

Баки з нержавіючої сталі: плюси, мінуси та нюанси

Нержавіюча сталь не боїться корозійних процесів, безпечна з точки зору гігієнічності та досить міцна. Але потенційне слабке місце у баків з цього сплаву все ж таки є – це зварні шви. Отримати герметичний резервуар без застосування зварювання неможливо, а вплив високих температур при подальшій експлуатації бойлера може викликати випаровування («вимивання») хрому в шовних частинах конструкції, а той, власне, і є головним захисником від іржі. Подібні процеси називають міжкристалічною корозією, яка небезпечна порушенням герметичності та протіканням. Більш схильні до таких проблем бюджетні моделі накопичувальних водонагрівачів, де загальна якість виготовлення є нижчою.

Для кращого захисту зварних швів нержавіючої сталі деякі імениті бренди застосовують різні передові технології. Це може бути імпульсне зварювання, додатковий контроль усіх етапів виготовлення або добавка до сталевого сплаву титану, який виступає стабілізатором карбіду хрому і попереджає міжкристалічну корозію. Щоправда, ціна подібних бойлерів вища.

Головне в баку з нержавіючої сталі – це якість зварних швів.
Водонагрівачі з баком з нержавіючої сталі

Сталеві баки із захисним покриттям: плюси, мінуси та нюанси

Зробити бойлер з резервуаром зі звичайної (вуглецевої) сталі відчутно простіше. У цьому разі якісь додаткові вимоги до якості зварювання та загального хімічного складу металу не висуваються. При цьому матеріал міцний і гігієнічний, а якщо він отриманий методом холодного прокату, то він ще й виграє у нержавіючої сталі з точки зору пластичності – відмінно справляється з циклами «розширення та звуження» при щоденній експлуатації бойлера.

Звичайна сталь боїться корозійних процесів, а отже, потребує використання спеціальних захисних покриттів, що виключають прямий контакт з водою. Напевно, найпопулярнішим рішенням у бойлерах на цей випадок є емаль. Технології нанесення такого шару давно відомі, а найпростіші методи на кшталт рідкого фарбування з подальшою термічною обробкою зовсім не дорогі. Але є й підводне каміння.

Емальований бак може бути різним, як бюджетним і не довговічним, так і висококласним.
Водонагрівачі з емальованим баком

Якщо захисне покриття нанесено нерівномірно, то більш тонкі ділянки швидше підведуть і метал почне іржавіти. При рідкому способі фарбування тонший шар, швидше за все, буде вгорі бака, адже частина покриття в процесі сушіння стікає вниз. Крім того, емальована поверхня схильна до розтріскування. Це викликано тим, що температурне розширення у сталі та емалі відрізняється, тобто «дихають» вони не в унісон. Тривала експлуатація все-таки призведе до появи тріщин покриття, а потім і корозії.

Продовжити термін служби захисного шару можна по-різному. Найпростіший спосіб для користувача – обмежити нагрівання води температурою 60 °С. Щоправда, ризик розвитку хвороботворних організмів у баку при цьому підвищиться.

Свої ноу-хау у боротьбі з нерівномірним розширенням пропонують і виробники бойлерів. Наприклад, бренд Atlantic використовує порошкове електростатичне нанесення емалі з наступним високотемпературним обпаленням (понад 800 °С). Це дорожча технологія, яка дає змогу «вирівняти» коефіцієнти термічного розширення та подовжити життєвий цикл захисного покриття.

Багато брендів експериментують зі складом емалі, щоб зробити її надійнішою і більш довговічною. Зазвичай сюди вводяться різні додаткові компоненти, але фірмові секрети часто залишаються комерційною таємницею і не розголошуються. Напевно, вершиною технологічного процесу у цьому питанні вважається додавання титанового порошку. Він вирівнює коефіцієнт температурного розширення сталевого бака та емальованого покриття, тим самим подовжуючи робочий ресурс захисного шару. Але й ціну бойлерів, в яких реалізована ця технологія, можна порівняти з кращими аналогами з нержавіючої сталі.

Склокераміка – ідеальний варіант у плані інертності, але не найкращий за міцністю.

Крім емалі набирає популярності і ще одне захисне покриття – склокерамічне. Головною особливістю цього рішення є додавання діоксиду кремнію + обов'язковий високотемпературний етап «запікання». Підсумковий захисний шар нагадує скло, яке гігієнічне, абсолютно інертне до води, але теж не позбавлене слабких сторін. Механічна міцність тут нижче (бак боїться ударів, а постійна дія солей жорсткості у воді впливає на склокераміку, як «наждачка»). Крім того, високі температури нагрівання (понад 60 °С) для цього покриття теж не рекомендовані.

У склокераміку можуть додаватися інші компоненти, наприклад, оксиди алюмінію та/або літію. Вони роблять захисний шар міцнішим і стійкішим до перепадів температур. Але ціна у таких приладів теж вища.

Водонагрівачі з баком зі склокераміки

Можна зустріти у продажу і бойлери з іншими фірмовими фішками. Досить поширеною добавкою до стандартних захисних шарів є срібло, яке має перешкоджати розмноженню хвороботворних мікроорганізмів. Але наскільки ефективно працює таке антибактеріальне покриття – питання відкрите. Так, реальна користь прямо залежить від вмісту срібла, а якою є його кількість в умовному 60-літровому баку — виробники зазвичай не повідомляють. Тому для підвищення рівня гігієнічності резервуара з водою доцільніше застосовувати перевірено працюючі методи, у тому числі виставляти вищі температури нагрівання, вибирати модель з функцією антилегіонела і/або використовувати магістральні водопровідні фільтри.

Зазвичай чим вище температура нагрівання, тим більше навантаження на захисне покриття бака.

Як вибрати дійсно довговічний бак: акцент на виробнику та гарантійних зобов'язаннях

Здавалося б, вибір покупця бойлера не дуже різноманітний. Є три основні варіанти для бака:

  • нержавіюча сталь;
  • звичайна сталь з емаллю;
  • склокерамічне покриття.

Але нюансів достатньо в будь-якій із цих трьох груп, а універсальної відповіді на питання, що краще, немає. Для нержавіючої сталі критична роль зварювальних швів, для емалі — метод її нанесення, для склокераміки — наявність додаткових компонентів та/або значущість міцності.

У межах кожного різновиду є як відносно бюджетні, так і мало не преміальні рішення. Тому для коректних порівнянь не обійтись без прив'язки до бюджету. Модель з баком зі звичайної сталі, але сучасною емаллю може на практиці виявитися довговічнішим, ніж прилад із нержавіючої сталі з початкової цінової категорії (де якість зварювальних швів викликає питання).

Ускладнює пошуки оптимального рішення і те, що багато виробників подробиць про технології виготовлення бака не повідомляють. Вони рідко дають відомості про застосовувані марки сталі, спосіб зварювання, додаткові компоненти та склади своїх захисних покриттів. Тоді як маркетингові прийоми можуть перебільшувати ті чи інші переваги. Наприклад, на папері додавання титану і в нержавіючу сталь, і в емаль – це дуже хороший знак, що сприяє довговічності та надійності резервуара для води. Але це дорогий метал, застосування якого позначається на ціннику продукції. Коли ж вартість підозріло низька, а ім'я виробника не викликає довіри, то сліпо вірити в титанові переваги, швидше за все, не варто.

Якщо хочете вибрати класний бак, насамперед відштовхуйтесь від репутації виробника. Перевірені бренди, як правило, використовують передові технології та якісні матеріали виготовлення. Крім того, в їх модельному ряду часто є прилади, які вже відмінно зарекомендували себе з точки зору довговічності та надійності.

Ще сьогодні все частіше можна зустріти у продажу бойлери, для яких надано конкретні терміни гарантії на бак. В одних випадках йдеться про два або три роки, але іноді і про більші значення — понад 7 років. Наприклад, у моделі Gorenje GBF 80 UA з емальованим покриттям резервуар повинен прослужити не менше десятиліття, а Electrolux EWH 80 Maximus з нержавійкою — мінімум 8 років. Відповідно можна орієнтуватися на ці цифри, а не тільки на матеріали виготовлення. Але також варто перед покупкою дізнатися подробиці про те, чи є офіційні сервісні центри цього виробника поряд з вами і як саме реалізуються гарантійні зобов'язання на практиці.

Крім загальної гарантії на бойлер, враховуйте гарантійні зобов'язання на бак.

На завершення варто сказати, що в сучасному бойлері навіть з найнадійнішим і найтехнологічнішим баком усередині повинен знаходитися магнієвий анод. Цей «витратник» захищає металеві компоненти водонагрівача від передчасної корозії, «беручи іржу» на себе. Анод потрібно змінювати відповідно до рекомендацій виробника, і тоді бойлер насправді зможе прослужити вам без протікання багато років.