Стаття орієнтована на тих, хто тільки робить капітальний ремонт або планує серйозну модернізацію опалювальної системи. Також матеріал може бути корисним, якщо ви вибираєте житло для довгострокової оренди і хочете уникнути зайвого клопоту та фінансових витрат з обігрівом взимку.

1. Централізоване опалення

Мешканцям багатоквартирних будинків та всім тим, хто підключено до централізованої опалювальної системи, розглядати альтернативи досить складно. Так, рішення перейти, наприклад, на обігрів газом (якщо він підведений до «поверхівки») або електрикою, має бути прийнято власниками кожної квартири. І навіть якщо весь будинок готовий, то попереду буде складна бюрократична процедура і лише потім непроста технічна реалізація альтернативної системи. У такій ситуації розмови, а яке опалення краще, вигідніше, зручніше – не зовсім доречні.

Суть централізованої системи (ЦС) полягає в отриманні тепла від профільних компаній-постачальників (зазвичай комунальних підприємств). На балансі останніх знаходяться теплоелектроцентралі та котельні, а також необхідні комунікації – теплотраси, якими нагріта вода подається до житлового будинку. З урахуванням не найкращого стану цієї інфраструктури, тепловтрати в ЦС великі, відповідно, коефіцієнт корисної дії (ККД) — неухильно падає.

Є у централізованого опалення й інші мінуси:

  1. Робота тільки в опалювальний сезон за загальноприйнятим графіком.
  2. Немає гнучких регулювань. Часом уже у теплому квітні топлять так, як у холодному лютому.
  3. Ризик відключень в холодну пору – через аварії, проблеми з електропостачанням, постачанням газу тощо.
  4. Не завжди висока ефективність: ледь теплі батареї при солідних платіжках.
  5. Строга регламентація для обладнання ЦС.

Розведення внутрішньоквартирних труб та встановлення радіаторів – це добре знайома більшості сантехніків (і не тільки) робота. Також дана система не потребує розміщення котлів чи аналогічного обладнання в квартирі. Плюс і процес обслуговування зазвичай обмежується елементарними заходами проти завоздушення щорічно.

Поки що централізоване опалення залишається відносно недорогим, тому тепловтрати, які лягають на плечі споживача, не видаються критичними. Але загальна тенденція до підвищення тарифів є, як і фізичне зношування інфраструктури комунальних підприємств, що триває. Тому вже найближчим часом ЦС без серйозних програм модернізації програють конкуренцію альтернативним рішенням для обігріву. Подібне вже відбулося у багатьох селах, селищах та невеликих містах, але також може спіткати і обласні центри.

2. Опалення із газовим котлом

Найпопулярніша альтернатива централізованому опаленню в Україні – індивідуальні системи на базі газових котлів. Проєкти з газифікації приватного сектору та новобудов, процедури погоджень та монтажу налагоджені та нерідко навіть оцифровані, тобто узаконити таку систему нескладно. Щоправда, не варто забувати, що газ постачають монополісти, а отже споживач перебуває у прямій залежності від них. Це стосується і стабільності подачі газу, і зміни тарифів.

Принцип дії класичної газової системи опалення досить простий. Теплоносієм виступає вода. Вона нагрівається котлом і подається трубами в радіатори. Для рівномірного розподілу теплоносія по контуру ще потрібні циркуляційні насоси, щоправда, вони можуть бути і вбудованими в котел.

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м², без врахування розведення, радіаторів тощо) — від $300.

Ефективність газового опалення: висока, ККД у конденсаційних котлів може досягати 120%, а у звичайних – близько 100%.

Залежність від електроенергії: середня. Органи управління та циркуляційний насос котла працюють від електроенергії. Але показники споживання досить скромні – близько 120 Вт. Щоправда, пускові струми зазвичай десь у 5 разів більші. Виходить, що для резервного живлення такої системи підійдуть середньопотужні (близько 700 Вт) зарядні станції або ДБЖ.

Витратність опалення на газі (експлуатаційні витрати): найменша серед усіх альтернативних систем.

Плюси обігріву за допомогою газового котла:

  1. Високий ККД.
  2. Можливість регулювання інтенсивності обігріву з урахуванням погодних умов.
  3. Великий вибір котлів, включаючи наявність двоконтурних моделей, які забезпечують гаряче водопостачання.
  4. Відносно нескладний монтаж (без урахування необхідності в коаксіальному димарі).

Мінуси газового опалення:

  1. Залежність від постачальника газу. Саме ним визначаються тарифи, якість пального та безперервність подачі.
  2. Необхідність нагляду та забезпечення безпеки.
  3. Зниження ККД та економічності роботи у разі використання звичайних котлів невисокої якості.

Коли/кому підійде газове опалення? Рекомендувати такій варіант можна практично всім споживачам, до яких підведено газову магістраль. Це вигідний, ефективний та зручний спосіб обігріву.

Популярні газові котли

3. Альтернативні варіанти опалення для квартир

Варіативність обігріву житла у багатоповерхівці невелика. У будинках старої будівлі великих міст – це централізовані системи. У нових ЖК можуть використовуватися свої мінікотельні, що працюють на газі, або встановлюватись індивідуальні котли (часто газові) у кожній квартирі. Інших альтернатив мало, причому вони доступні, якщо дає «добро» управляюча компанія або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

Важливо! Більшість видів альтернативного опалення у квартирах залежні від електропостачання та характеризуються високим енергоспоживанням. Це підвищує вимоги до якості проводки та може стати серйозною проблемою при блекаутах чи інших форс-мажорах зі світлом. А щоб підстрахуватися від них, до загальних витрат на обладнання та монтаж треба додавати і вартість резервного живлення. Про які цифри йдеться тут? Докладніше ви можете дізнатись у нашому матеріалі «Який тип резервного електропостачання вигідніший і дешевший?».

Електрокотел

Електричні опалювальні котли коштують дешевше і працюють за тим самим принципом, що й газові, просто теплоносій нагрівається не газом, а ТЕНом. У продажу також зустрічаються двоконтурні моделі, які забезпечують житло гарячою водою тощо.

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м²) – від $150.

Ефективність опалення з електрокотлом: середня. ККД близько 90%.

Залежність від електрики: висока. Плюс показники енергоспоживання можуть бути вищими за 10 кВт.

Витрата опалення за допомогою електрокотла: висока.

Плюси системи на базі електрокотла:

  1. Екологічність та відсутність вироблення продуктів горіння.
  2. Монтаж простіший, ніж при роботі на газі — не потрібний димар.
  3. Гнучке регулювання інтенсивності обігріву.
  4. Широкі можливості автоматизації, включаючи програматори або управління по Wi-Fi.
  5. Низька вартість обладнання.

Мінуси електрокотлів:

  • Високе енергоспоживання та складність реалізації резервного живлення.
  • Великі експлуатаційні витрати на тлі газу.
  • Підвищене навантаження на електромережу (особливо з обладнанням для великих площ).

Коли/кому підійде опалення електричним котлом? Загалом такий метод обігріву дуже універсальний, адже поєднує безпеку, екологічність і не потребує великих витрат на старті. У певному сенсі електрокотли підходять усім споживачам, до житла яких не підведений газ. Але з урахуванням усіх мінусів вони оптимальні для власників невеликих квартир. Тут показники енергоспоживання, рахунки за світло та навантаження на електромережу будуть помірними – порівнянними із застосуванням одного чи двох обігрівачів одразу.

Популярні електрокотли

Електричні теплі підлоги

Електрична тепла підлога – відносно новий низькотемпературний спосіб обігріву житла, який швидко збільшує популярність. Однією з ключових особливостей таких систем є висока комфортність за рахунок правильного розподілу енергії. Наприклад, ноги тут швидко опиняються в теплі, тому і швидко зникає відчуття мерзлякуватості навіть при відносно невисоких температурах нагріву. Сучасні електричні теплі підлоги дуже універсальні, адже можуть бути розміщені під різними покриттями для підлоги – плиткою, каменем, ламінатом (класу E0 або E1 – рекомендованих для житлових приміщень), лінолеумом і навіть паркетом або ковроліном.

Принцип дії простий – ТЕН досягає температур близько 70 градусів Цельсія (або нижче), передає тепло підлоговому покриттю, а вже потім поступово прогрівається повітря в приміщенні.

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м²) – від $800 до $1000.

Ефективність обігріву електричною теплою підлогою: гарна. ККД близько 100%.

Залежність від електрики: висока.

Витрата опалення: висока.

Плюси електричної теплої підлоги:

  1. Легше укладання на тлі будь-якої системи з теплоносієм-водою.
  2. Проста та зручна експлуатація з гнучким налаштуванням за допомогою терморегулятора.
  3. Відсутність впливу на інтер'єр (актуально для невеликого житла, де котел або обігрівач складно «заховати»).
  4. Великий робочий ресурс (від 20 років).
  5. Відсутність ефекту пересушування, яке є типовим для більшості електрообігрівачів, що нагрівають повітря.

Мінуси:

  1. Забирання висоти стель (до 8 см – у разі із системами, що потребують бетонної стяжки).
  2. Високе енергоспоживання.
  3. Витратність і на етапі купівлі кабелю (мату), і при експлуатації.
  4. Не завжди може виконувати роль основного та єдиного опалення.

Коли/кому підійде опалення з електричними теплими підлогами? Як самостійну і самодостатню систему обігріву такий спосіб можна розглядати тільки в енергоефективному житлі. А так електрична тепла підлога – це відмінний додаток до основного опалення та гарний вибір для невеликих приміщень, у тому числі ванних кімнат, засклених лоджій або балконів тощо.

Тепловий насос «повітря-повітря»

Теплові насоси «повітря-повітря» можна вважати прогресивними версіями сучасних кондиціонерів. Зовнішньо (зовнішній і внутрішній блоки) і за принципом дії вони не відрізняються, зате готові працювати на обігрів при морозах -25 °С і нижче.

Теплові насоси даного типу працюють так: компресор зовнішнього блока стискає холодний фреон, що в результаті нагрівається і надходить у приміщення, де віддає своє тепло. Влітку вони працюють у зворотному порядку – на охолодження. Загалом теплові насоси часто не можуть забезпечити рівномірний розподіл тепла по всіх кімнатах, тому їх краще поєднувати з іншими електричними обігрівачами, у тому числі теплими підлогами.

Тепловий насос повітря-повітря виглядає так само, як і спліт-система.

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м²) – від $1000.

Ефективність обігріву тепловим насосом «повітря-повітря»: дуже висока. ККД вище 300%, тобто на кожен 1 кВт електрики, що витрачається, отримуємо від 3 кВт теплової енергії.

Залежність від електрики: висока. Але енергоспоживання у теплових насосів за рахунок інверторного управління невелике.

Витрата опалення: середня.

Плюси теплового насоса «повітря-повітря»:

  1. Дуже високий ККД.
  2. Екологічність та безпека.
  3. Гнучкі регулювання інтенсивності обігріву.
  4. Найменше енергоспоживання на тлі інших електричних систем обігріву.
  5. Можливість роботи на охолодження влітку.
  6. Висока надійність обладнання.

Мінуси:

  1. Відносно невеликий вибір моделей.
  2. Необхідність професійного монтажу (іноді з висотними роботами).
  3. Сильно сушать повітря.
  4. Не завжди можуть виконувати роль основного та єдиного джерела опалення.

Коли/кому підійде опалення з тепловим насосом «повітря-повітря»? У квартирах (особливо у великих) застосування цього обладнання може бути чи не єдиною вигідною альтернативою централізованим системам або газовим котлам (якщо немає газу). Високий ККД та чудова енергоефективність сприяють економічній експлуатації та дають змогу знизити загальне навантаження на проводку. Плюс можна використовувати в тандемі з теплою підлогою або конвекторами. Така система здатна на 100% замінити традиційні види опалення.

Популярні теплові насоси «повітря-повітря»

Інверторна спліт-система

Альтернативою тепловому насосу може бути інверторний кондиціонер, який розрахований на роботу при морозах до -15 °С або близько того. Але важливо, щоб це була саме модель з інверторним управлінням, інакше показники енергоспоживання виявляться набагато вищими.

Обігрів кондиціонером ми детально розглядати не станемо, адже основні плюси та мінуси практично такі ж, як і у теплових насосів. Спліт-система коштуватиме трохи дешевше, але при сильних похолоданнях нею користуватися буде не можна. Загалом вони менш ефективні при падінні температур, ніж теплові насоси.

Популярні інверторні кондиціонери

Електрообігрівачі

Електричні обігрівачі сьогодні дуже варіативні. Вони відрізняються за багатьма критеріями, але незмінним залишається перетворення електроенергії на тепло. Найкраще розібратися у всьому актуальному різноманітті таких приладів дасть змогу наш матеріал «Який обігрівач вибрати: плюси та мінуси, порівняння різних типів».

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м ²) – від $ 100 (це ціна за 3 обігрівачі, розраховані на 25-30 м² кожен).

Ефективність електрообігрівачів: гарна. ККД близько 100%.

Залежність від електрики: висока.

Витрата опалення: висока.

Плюси електрообігрівачів:

  1. Доступна вартість.
  2. Не вимагають монтажу – найчастіше розміщуються на підлозі.
  3. Мобільність. Можна перевезти до іншого житла.
  4. Гнучке регулювання інтенсивності обігріву.
  5. Великий асортимент моделей.
  6. Екологічність.

Мінуси:

  1. Високі навантаження на проводку та експлуатаційні витрати.
  2. Всі прилади, окрім оливних радіаторів, сильно сушать повітря.
  3. Не можуть виконувати роль основного та єдиного опалення.
  4. Не завжди вписуються в інтер'єр і потребують місця для зберігання в теплу пору року.

Коли/кому підійдуть обігрівачі? Ці прилади добре підходять на роль додаткових джерел тепла на додаток до централізованої або індивідуальної системи опалення. У подібній ситуації обігрівачі дуже універсальні та часто сумісні з іншими рішеннями.

Популярні електричні конвектори

Автономні обігрівачі на дизелі або на газі

Для квартир існує мінімум варіантів альтернативного опалення при критичних форс-мажорах, на кшталт блекауту. Більшість електроприладів мають високе споживання, тому резервно живити їх проблематично. У кращому сценарії вони зможуть пропрацювати близько години, доки не розрядиться батарея зарядної станції, ДБЖ або автоінвертора.

Які ж альтернативи залишаються? Це так звані обігрівачі вебасто, що працюють на дизелі, або газові конвектори, які можна підключити до балонів. Докладніше про ці рішення для форс-мажорів ви можете прочитати у статті «Як пережити тривалий блекаут».

Дизельний обігрівач не зовсім зручний і некрасивий, але в критичних ситуаціях може прийти на допомогу.

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м²) – від $300.

Ефективність обігріву: відмінна. ККД близько 100%.

Залежність від електрики: немає чи мінімальна (для електроніки чи вентиляції).

Витрата опалення: низька (у газових конвекторів), висока (у дизельних обігрівачів).

Плюси:

  1. Підходять для обігріву за відсутності світла.
  2. Мобільність у багатьох приладів.
  3. Дизельні прилади можуть бути дуже потужними.

Мінуси:

  1. Невеликий асортимент.
  2. Ризики для безпеки + необхідність якісної вентиляції.
  3. Незручна експлуатація.
  4. Погано вписуються у житловий інтер'єр.

Коли/кому підійдуть дизельні автономні обігрівачі та газові конвектори? Це вузькопрофільні рішення для забезпечення тепла у житлі чи інших об'єктах за відсутності електроенергії. Розглядати їх варто лише для критичних ситуацій, оскільки експлуатація не дуже зручна, не завжди безпечна та екологічна.

Популярні газові конвектори

4. Альтернативні варіанти опалення для приватного будинку

Для приватних домоволодінь усі описані вище методи обігріву теж актуальні. Але є й інші рішення, багато з яких вигідніше та/або зручніше. Плюс у приватному будинку чи котеджі простіше забезпечити резервне енергоживлення, наприклад, за допомогою генератора – бензинового, дизельного чи газового. Відповідно, ті ж кондиціонери або електричні обігрівачі зможуть працювати навіть за тривалих блекаутів.

Зупинимося докладніше на способах опалення, які підходять насамперед для приватного житла.

Твердопаливні та дизельні котли

Твердопаливні (ТП) котли для нагрівання теплоносія (води) використовують традиційні види палива – вугілля, торф, дрова, пелети тощо. Багато моделей повністю автономні, а значить відсутність електрики – не завада для систем опалення на їх основі.

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м²) – від $300.

Ефективність твердопаливних котлів: нижча за середню. ККД становить 75-90%.

Залежність від електрики: немає.

Витратність опалення: середня на дровах та пелетах, висока – на вугіллі.

Плюси твердопаливного котла:

  1. Підходять для обігріву за відсутності світла.
  2. Універсальність зазвичай працюють з різними видами палива.
  3. Відносно простий монтаж.
  4. Великий асортимент котлів.

Мінуси:

  1. Висока трудомісткість експлуатації – завантаження палива та вивантаження золи. Частково недолік усунений у котлах тривалого горіння.
  2. Відсутність можливості точного регулювання потужності обігріву.
  3. Майже не зустрічаються двоконтурні моделі, тому гаряче водопостачання не забезпечують.
  4. Потребують місце для палива – дров, вугілля, брикетів тощо.

Коли/кому підійдуть ТП котли? Це досить цікавий варіант обладнання для опалення у приватному будинку у разі форс-мажорів. З ним користувач не залежить ні від газу, ні від електрики. А якщо газова магістраль підведена, але перебої не виключені, можна розглянути й альтернативні комбіновані котли. Вони працюють на газі та твердому паливі (як мінімум вугіллі).

Плюси газових та ТП котлів поєднують також інші прилади — дизельні. Вони дають змогу зручно регулювати потужність, знижують загальну трудомісткість експлуатації, щоправда, зустрічаються рідше, коштують дорого і потребують якісної витяжки.

Популярні твердопаливні котли

Теплові насоси для водяного опалення

Теплові насоси (ТН) – це найбільш прогресивні та енергоефективні системи обігріву, які також можуть використовуватися і для додаткових побутових потреб – охолодження повітря та забезпечення гарячою водою. Залежно від виду обладнання у своїй роботі вони можуть використовувати теплову енергію повітря (системи «повітря-вода») або ґрунту («ґрунт-вода»). У першому випадку ТН оптимальні для створення низькотемпературного опалення (наприклад, у тандемі з теплою підлогою) або для роботи як допоміжне рішення з іншим обладнанням (від радіаторів до сонячних колекторів).

Принцип роботи та ефективність теплового насоса.

Теплові насоси «ґрунт-вода», як правило, більш продуктивні та ефективні. Вони можуть виконувати роль основної (повноцінної) системи обігріву. Щоправда, їм потрібний складний монтаж (з ґрунтовими роботами) і самі прилади ще дорожчі.

Чим вище потужність, тим більшим може бути зовнішній блок теплового насоса.

Зазвичай такі ТН ідеально підходять для організації водяного опалення, тобто передають теплову енергію воді чи іншим рідинам. А вона може циркулювати по радіаторах та/або трубах теплої підлоги.

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м²) – від $3000.

Ефективність теплових насосів: найвища. ККД зазвичай перевищує 400%.

Залежність від електрики: висока.

Витратність опалення: середня або низька (завдяки високому ККД).

Плюси теплових насосів для водяного опалення:

  1. Найвища на сьогодні ефективність. На кожен витрачений 1 кВт електрики виробляється не менше 4 кВт теплової енергії.
  2. Екологічність.
  3. Широка сумісність із іншим опалювальним обладнанням.
  4. Висока автоматизація та гнучкі регулювання інтенсивності обігріву.
  5. Можуть забезпечити гаряче водопостачання та кондиціювання.

Мінуси:

  1. Висока вартість обладнання.
  2. Найчастіше не самодостатні, тобто потребують додаткового опалювального обладнання.
  3. При сильних морозах ефективність знижується, а для підстрахування на цей випадок прилади можуть оснащуватися ТЕНами донагріву, а ті підвищують навантаження на проводку та загальну енергетичну залежність.

Коли/кому підійдуть теплові насоси? Це обладнання для вимогливих користувачів, які готові доплатити за передову енергоефективну систему. Інвестиції в теплові насоси окупають себе подальшою економією на обігріві, охолодженні та гарячому водопостачанні. Якщо великі стартові вкладення не є перешкодою, саме дане обладнання можна вважати кращою альтернативою газовому опаленню в приватних будинках.

Популярні теплові насоси «повітря-вода»

Водяна тепла підлога

Водяна тепла підлога – це ефективне допоміжне рішення для обігріву, що працює в тандемі практично з будь-яким котлом або тепловим насосом. Найкращу та найбільш економічну зв'язку він створить із ТН, а на друге місце можна поставити газові котли. На відміну від традиційних водяних систем з радіаторами в даному разі труби прокладаються під підлоговим покриттям. Гаряча вода рухається по контуру, нагріває підлогу, а від нього повітря в приміщенні.

Монтаж водяної теплої підлоги складніший, ніж електричної, але вартість матеріалів зазвичай нижча.

Вартість основного обладнання (на площу близько 80 м²) – від $100 (на електрокотел).

Ефективність: гарна. ККД близько 100%.

Залежність від електрики: лише непряма (у основного обладнання).

Витратність опалення: низька.

Плюси водяної теплої підлоги:

  1. Невисокі витрати (на тлі електричних підлог).
  2. Повільне охолодження.
  3. Високий рівень надійності при правильному встановленні.
  4. Гнучке регулювання інтенсивності обігріву.
  5. Відсутність впливу на інтер'єр.

Мінуси:

  1. Трудомісткий монтаж та забирання висоти стелі.
  2. Серйозні витрати при протіканні.
  3. Не завжди може виконувати роль основного та єдиного опалення.

Коли/кому підійде водяна тепла підлога? Це рішення відмінно поєднується з тепловими насосами (наприклад, «повітря-вода»), газовими та іншими видами котлів. На відміну від традиційних радіаторів, тепла підлога не сушить повітря. Але як самостійна система вони можуть використовуватися лише за загальної високої енергоефективності житла. Інакше також знадобляться інші обігрівачі, ті ж радіатори чи конвектори, а у великих приміщеннях – фанкойли.

Популярні котли з режимом «тепла підлога»

Сонячні колектори

Доповненням до основної системи обігріву в приватному будинку можуть стати сонячні колектори. Такі геліосистеми встановлюються на дахах приватного будинку чи прибудинкової території. Більшість подібних рішень за рахунок використання енергії сонця служать для гарячого водопостачання житла, але є й прилади для опалення. Колектори можуть забезпечити економію до 60% на нагріванні води та до 25% на обігріві.

Вартість основного обладнання – від $400.

Ефективність: нижче за середню (як самостійне рішення). ККД близько 70%.

Залежність від електрики: немає.

Витрата опалення: нульова (енергія сонця безкоштовна).

Плюси сонячних колекторів:

  1. Немає витрат під час експлуатації (геліосистема поступово окупає вкладення).
  2. Сумісність з іншими видами водяного опалення (і не лише).
  3. Підвищення загальної енергетичної незалежності.

Мінуси:

  1. Високі витрати на покупку + непростий монтаж.
  2. Необхідність підходящого місця для встановлення.
  3. Залежність ефективності від погодних умов.
  4. Не може виконувати роль основного опалення.

Коли/кому підійдуть сонячні колектори? Найкраще геліосистеми виявляють себе у приватних будинках з дахом чи територією, де немає перешкод для сонячних променів. Розглядати колектори варто як інвестицію у відновлювані джерела енергії. Наприклад, геліосистеми підвищують енергетичну незалежність житла. Разом із тепловими насосами вони дадуть змогу створити еко-френдлі рішення, забезпечити ТН додатковим джерелом енергії та ще більше підняти ККД такої системи опалення.

Популярні сонячні колектори

Печі чи камінні топки

Ще однією альтернативою популярним видам опалення приватного будинку можуть бути традиційні печі, камінні топки, двокамерні булер'яни тощо.

Печі складаються з камери згоряння, зольника і системи димоходу. Вони найчастіше працюють на дровах. Камінна топка – це металева конструкція (з чавуну або сталі) з облицюванням теплоізоляційним матеріалом, дверцятами для доступу до робочої камери та отвором для відведення продуктів згоряння. Каміни такого виду можуть використовувати не тільки дрова, а й вугілля, пелети та інше паливо.

Ці традиційні обігрівачі поступаються за ККД котлам та іншим сучасним системам, передбачають складний монтаж і часто коштують зовсім не дешево. Разом з тим вони можуть бути стильним елементом інтер'єру і підкреслювати ретро-дизайн.

Вартість основного обладнання – від $300.

Ефективність: нижча за середню. ККД зазвичай до 80%.

Залежність від електрики: немає.

Витратність опалення: середня на дровах та пелетах, висока – на вугіллі.

Плюси традиційних печей та камінів:

  1. Підходять для обігріву за відсутності світла.
  2. Досить великий асортимент.
  3. Ефектний зовнішній вигляд (особливо у камінів).

Мінуси:

  1. Не найлегший монтаж (краще реалізовувати на етапі будівництва чи капітального ремонту).
  2. Трудомістка експлуатація – треба завантажувати паливо та вивантажувати золу.
  3. Немає регулювання потужності нагріву.
  4. Низький ККД у найпростіших печей.
  5. Ризики безпеки (при неналежному поводженні).

Коли/кому підійдуть печі та каміни? Дане опалення не залежить ні від електроенергії, ні від газу. Це більш винтажна і стильна альтернатива твердопаливним котлам з досить трудомістким встановленням. Краще підходять для невеликих приватних будинків або проєктування ефектних інтер'єрів (де камін – це доповнення до основного опалення).

5. Таблиця порівняння

Щоб було простіше прийняти рішення, який варіант опалення підходить саме вам, ми звели основні дані про ефективність, вартість придбання та експлуатації, специфіку монтажу та інші важливі моменти в порівняльну таблицю:

Критерії Газовий котел Електрокотел Котел ТП Тепла підлога
(електро / водяна)		 ТН повітря-повітря ТН для води Електроприлади Піч або камін
ККД, % 120 90 90 100 300 400 100 80
Вартість обладнання середня низька середня вище за середню / низька вище за середню висока низька середня
Складність монтажу середня нижче за середню середня вище за середню / висока вище за середню вище за середню / висока низька середня
Залежність від електрики мінімальна висока немає висока/немає середня середня/висока висока немає
Регулювання обігріву є є немає є є є є немає
Самостійність повна повна повна часткова часткова часткова низька часткова
Експлуатаційні витрати низькі високі середні високі / низькі середні середні високі середні